Сьогодні мабудь був день як і завжди у суботу. Але все одно мені добре. Ніколи раніше не слухав Скрябіна, але сьогодні він покорив мене: Навколо сирість та голі дерева. В голові чергова каша з думок які забивають гарний настрій на смерть. Його музика якраз підходить, і з ним з'являється світло. Коли їхав додому, я підспівував про себе, так класно. Щастя.
Коли був вже дома, я включив комп'ютер, мені сразу подзвонив Іван, всі у нього: Паня, Альонка, ще один Ванька, мабудь Надя. Альона назвала мене Сирочком) Приємно коли люди так називают. Хай мені це нагадує Марину, але це все одно приємно. Приємно що подзвонили, вони збиралися до сауни, тому дзвінок був лише на пару хвилин, але все одно приємно) Якщо б було так завжди, якщо б завжди був такий настрій. Я би ніколи не був сумним, я би ніколи не скаржився на життя, або ще на щось. Я був би просто щасливим. Хіба не це потрібно?) Коли неважливо що тобі треба працювати на нудній роботі, заробляти копійки та віддавати їх, або щось погане в житті трапляється. Коли просто добре. Так чарівно. Хіба не це щастя коли все добре и тебе люблять та не забувают.
"І справжнім друзям не забудь, подзвони
Бо добре чи зле, з тобою завжди вони"

@музыка: Кузьма Скрябін – Старі фотографії

@настроение: Щастя

@темы: Все добре